Реформа професійної освіти передбачатиме зміну стандартів, прийняття нового профільного закону «Про професійну (професійно-технічну) освіту», а також оновлення освітнього середовища. Над оновленням стандартів та освітнього середовища підвищенням кваліфікації вчителів та майстрів Міносвіти працюватиме спільно з роботодавцями та європейськими партнерами. Останні надають на ці потреби інвестицію у розмірі 58 млн євро. «Це великі, але дуже потрібні нашій системі гроші. Сьогодні обладнання закладів професійної освіти зношене на 60%, а подекуди навіть на 100%. Ми ніколи не зможемо забезпечити нашу економіку якісними фахівцями, якщо не створимо для них умови для навчання на якісному обладнанні, такому, що вони побачать на власному місці роботи», — підкреслила Міністр освіти та науки Лілія Гриневич. Важливим елементом реформи стане розвиток дуальної освіти, в межах якої учень теоретичні знання отримує у закладі профосвіти, а решту — на реальному виробництві. Аби кожна зі сторін — заклад, учень, роботодавець -— могли розвивати дуальне навчання на зрозумілих усім засадах, МОН розробило типовий договір про здобуття професійної освіти за дуальною формою навчання. Планується, що це буде тристоронній документ, що дозволить організувати навчання не лише в закладі, а й на виробництві. Водночас роботодавець у межах договору може домовитися з учнем, що той працюватиме певний період часу після навчання на його підприємстві. Ще одне ключове завдання року — становлення Національної системи кваліфікацій. Її можна охарактеризувати як зведення «мосту» між ринком праці та освітою. Ця робота триватиме не один рік, а на 2019 заплановано початок роботи Національного агентства кваліфікацій. Воно має наступні основні завдання: акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів, координація мережі таких центрів, участь у розробці професійних стандартів, розробка методики зіставлення професійних та академічних стандартів тощо. Тобто йдеться про те, як стандарти професій будуть співвідноситись з освітніми стандартами, як вони оновлюватимуться. Усе це має полегшити доступ до підтвердження чи отримання професійної кваліфікації, створити систему визнання неформального та інформального навчання.
Реформа професійної освіти передбачатиме
зміну стандартів, прийняття нового профільного закону «Про професійну
(професійно-технічну) освіту»,
а також оновлення освітнього середовища.
Над оновленням стандартів та освітнього середовища підвищенням кваліфікації вчителів та майстрів Міносвіти працюватиме спільно з роботодавцями та європейськими партнерами. Останні надають на ці потреби інвестицію
у розмірі 58 млн євро. «Це великі, але дуже потрібні нашій системі гроші. Сьогодні обладнання
закладів професійної освіти зношене на 60%,
а подекуди навіть на 100%.
Ми ніколи не зможемо забезпечити нашу економіку якісними фахівцями, якщо
не створимо для них умови для навчання на якісному обладнанні, такому, що вони побачать
на власному місці роботи», — підкреслила Міністр освіти та науки
Лілія Гриневич. Важливим елементом реформи стане розвиток дуальної освіти,
в межах якої учень теоретичні знання отримує
у закладі профосвіти,
а решту —
на реальному виробництві.
Аби кожна зі сторін — заклад, учень, роботодавець -— могли розвивати дуальне навчання
на зрозумілих усім засадах, МОН розробило типовий договір про здобуття професійної освіти
за дуальною формою навчання. Планується, що це буде тристоронній документ, що дозволить організувати навчання
не лише в закладі, а й
на виробництві. Водночас роботодавець
у межах договору може домовитися з учнем, що той працюватиме певний період часу після навчання
на його підприємстві.
Ще одне ключове завдання
року — становлення Національної системи кваліфікацій. Її можна охарактеризувати як зведення «мосту» між ринком праці та освітою.
Ця робота триватиме
не один рік, а на
2019 заплановано початок роботи Національного агентства кваліфікацій.
Воно має наступні основні завдання:
акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів,
координація мережі таких центрів, участь
у розробці професійних стандартів, розробка методики зіставлення професійних та академічних
стандартів тощо. Тобто йдеться про те, як стандарти професій будуть співвідноситись з освітніми стандартами, як вони оновлюватимуться.
Усе це має полегшити доступ до підтвердження чи отримання професійної кваліфікації, створити систему визнання неформального та інформального навчання.еформа професійної освіти передбачатиме
зміну стандартів, прийняття нового профільного закону «Про професійну
(професійно-технічну) освіту»,
а також оновлення освітнього середовища.
Над оновленням стандартів та освітнього середовища підвищенням кваліфікації вчителів та майстрів Міносвіти працюватиме спільно з роботодавцями та європейськими партнерами. Останні надають на ці потреби інвестицію
у розмірі 58 млн євро. «Це великі, але дуже потрібні нашій системі гроші. Сьогодні обладнання
закладів професійної освіти зношене на 60%,
а подекуди навіть на 100%.
Ми ніколи не зможемо забезпечити нашу економіку якісними фахівцями, якщо
не створимо для них умови для навчання на якісному обладнанні, такому, що вони побачать
на власному місці роботи», — підкреслила Міністр освіти та науки
Лілія Гриневич. Важливим елементом реформи стане розвиток дуальної освіти,
в межах якої учень теоретичні знання отримує
у закладі профосвіти,
а решту —
на реальному виробництві.
Аби кожна зі сторін — заклад, учень, роботодавець -— могли розвивати дуальне навчання
на зрозумілих усім засадах, МОН розробило типовий договір про здобуття професійної освіти
за дуальною формою навчання. Планується, що це буде тристоронній документ, що дозволить організувати навчання
не лише в закладі, а й
на виробництві. Водночас роботодавець
у межах договору може домовитися з учнем, що той працюватиме певний період часу після навчання
на його підприємстві.
Ще одне ключове завдання
року — становлення Національної системи кваліфікацій. Її можна охарактеризувати як зведення «мосту» між ринком праці та освітою.
Ця робота триватиме
не один рік, а на
2019 заплановано початок роботи Національного агентства кваліфікацій.
Воно має наступні основні завдання:
акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів,
координація мережі таких центрів, участь
у розробці професійних стандартів, розробка методики зіставлення професійних та академічних
стандартів тощо. Тобто йдеться про те, як стандарти професій будуть співвідноситись з освітніми стандартами, як вони оновлюватимуться.
Усе це має полегшити доступ до підтвердження чи отримання професійної кваліфікації, створити систему визнання неформального та інформального навчання.
Источник:
http://fru.ua/ua/events/fru-events/u-2019-startuie-masshtabna-reforma-profesiinoi-osvity Реформа професійної освіти передбачатиме
зміну стандартів, прийняття нового профільного закону «Про професійну
(професійно-технічну) освіту»,
а також оновлення освітнього середовища.
Над оновленням стандартів та освітнього середовища підвищенням кваліфікації вчителів та майстрів Міносвіти працюватиме спільно з роботодавцями та європейськими партнерами. Останні надають на ці потреби інвестицію
у розмірі 58 млн євро. «Це великі, але дуже потрібні нашій системі гроші. Сьогодні обладнання
закладів професійної освіти зношене на 60%,
а подекуди навіть на 100%.
Ми ніколи не зможемо забезпечити нашу економіку якісними фахівцями, якщо
не створимо для них умови для навчання на якісному обладнанні, такому, що вони побачать
на власному місці роботи», — підкреслила Міністр освіти та науки
Лілія Гриневич. Важливим елементом реформи стане розвиток дуальної освіти,
в межах якої учень теоретичні знання отримує
у закладі профосвіти,
а решту —
на реальному виробництві.
Аби кожна зі сторін — заклад, учень, роботодавець -— могли розвивати дуальне навчання
на зрозумілих усім засадах, МОН розробило типовий договір про здобуття професійної освіти
за дуальною формою навчання. Планується, що це буде тристоронній документ, що дозволить організувати навчання
не лише в закладі, а й
на виробництві. Водночас роботодавець
у межах договору може домовитися з учнем, що той працюватиме певний період часу після навчання
на його підприємстві.
Ще одне ключове завдання
року — становлення Національної системи кваліфікацій. Її можна охарактеризувати як зведення «мосту» між ринком праці та освітою.
Ця робота триватиме
не один рік, а на
2019 заплановано початок роботи Національного агентства кваліфікацій.
Воно має наступні основні завдання:
акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів,
координація мережі таких центрів, участь
у розробці професійних стандартів, розробка методики зіставлення професійних та академічних
стандартів тощо. Тобто йдеться про те, як стандарти професій будуть співвідноситись з освітніми стандартами, як вони оновлюватимуться.
Усе це має полегшити доступ до підтвердження чи отримання професійної кваліфікації, створити систему визнання неформального та інформального навчання.
Источник:
http://fru.ua/ua/events/fru-events/u-2019-startuie-masshtabna-reforma-profesiinoi-osvity Реформа професійної освіти передбачатиме
зміну стандартів, прийняття нового профільного закону «Про професійну
(професійно-технічну) освіту»,
а також оновлення освітнього середовища.
Над оновленням стандартів та освітнього середовища підвищенням кваліфікації вчителів та майстрів Міносвіти працюватиме спільно з роботодавцями та європейськими партнерами. Останні надають на ці потреби інвестицію
у розмірі 58 млн євро. «Це великі, але дуже потрібні нашій системі гроші. Сьогодні обладнання
закладів професійної освіти зношене на 60%,
а подекуди навіть на 100%.
Ми ніколи не зможемо забезпечити нашу економіку якісними фахівцями, якщо
не створимо для них умови для навчання на якісному обладнанні, такому, що вони побачать
на власному місці роботи», — підкреслила Міністр освіти та науки
Лілія Гриневич. Важливим елементом реформи стане розвиток дуальної освіти,
в межах якої учень теоретичні знання отримує
у закладі профосвіти,
а решту —
на реальному виробництві.
Аби кожна зі сторін — заклад, учень, роботодавець -— могли розвивати дуальне навчання
на зрозумілих усім засадах, МОН розробило типовий договір про здобуття професійної освіти
за дуальною формою навчання. Планується, що це буде тристоронній документ, що дозволить організувати навчання
не лише в закладі, а й
на виробництві. Водночас роботодавець
у межах договору може домовитися з учнем, що той працюватиме певний період часу після навчання
на його підприємстві.
Ще одне ключове завдання
року — становлення Національної системи кваліфікацій. Її можна охарактеризувати як зведення «мосту» між ринком праці та освітою.
Ця робота триватиме
не один рік, а на
2019 заплановано початок роботи Національного агентства кваліфікацій.
Воно має наступні основні завдання:
акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів,
координація мережі таких центрів, участь
у розробці професійних стандартів, розробка методики зіставлення професійних та академічних
стандартів тощо. Тобто йдеться про те, як стандарти професій будуть співвідноситись з освітніми стандартами, як вони оновлюватимуться.
Усе це має полегшити доступ до підтвердження чи отримання професійної кваліфікації, створити систему визнання неформального та інформального навчання.
Источник: http://fru.ua/ua/events/fru-events/u-2019-startuie-masshtabna-reforma-profesiinoi-osvity