6 травня 1889 року в Парижі відкрили 300-метрову тимчасову конструкцію із металу — Ейфелеву вежу.
За тиждень до цього на верхівці вежі інженер Олександр Гюстав Ейфель (1832-1923) встановив французький прапор.
Вежу він побудував в пам'ять 100-річного ювілею Французької революції – на замовлення влади. Вона була вхідною аркою на Всесвітню виставку і демонструвала перевагу французьких технологій та інженерії. Конструкцію Ейфель звів за два роки. Підсумковий бюджет будівництва склав 7,8 млн франків. Під першим балконом, на всіх чотирьох сторонах парапету викарбувані імена 72 видатних французьких вчених та інженерів, а також тих, хто вніс особливий внесок у творіння Гюстава Ейфеля.
Нове архітектурне спорудження розділило парижан на два табори. Більшість прийняли новинку з інтересом, вежа мала шалений успіх. За півроку її відвідали понад два мільйони осіб. Однак французька інтелігенція вважала, що вежа псує унікальний архітектурний вигляд Парижа. Споруду збирались розібрати після завершення виставки. Але завдяки вже встановленим там радіоантенам рішення скасували.
Вежа пофарбована різними відтінками трьох кольорів. Найтемніший використовується біля основи башти, а найяскравіший колір — на верхівці. Її покривають 60 тоннами фарби кожні сім років для того, щоб захистити від корозії.
Звичайно, вежу необхідно було одразу обладнати підйомниками, адже не всі бажаючі могли подолати всі сходи та піднятися на її верхівку.
Уперше французькі інженери звернулася до компанії Otis перед відкриттям вежі в 1889 році. Необхідно було встановити ліфти на вигнутих колонах — північній і південній — для підйому відвідувачів на другий рівень, не порушуючи при цьому характерного силуету споруди.
Інженери Otis спроектували два величезні ліфти, що мали рухатися рейковими коліями. У підсумку, ці великі і красиві машини самі перетворилися на туристичні пам'ятки.
Вдруге до компанії Otis надійшло звернення у 1980 році. Цього разу з проханням модернізації всієї системи ліфтів у рамках капітального оновлення.
Найбільшу проблему представляли ліфти, що мали підійматися до вершини вежі. Інженери Otis використовували комп'ютерне моделювання для аналізу численних труднощів, включно з коливанням споруди під тиском вітру, швидкість якого може сягати 62 милі на годину. В результаті було встановлено ліфти, кожен з яких складався з двох кабін, що діяли як противаги одна для одної. Коли одна з кабін піднімалася, інша опускалася.
Оцинковані канати й засоби захисту від обледеніння на кабінах забезпечували цілорічну роботу ліфтів навіть в найсуворіших погодних умовах.
Остання модернізація ейфелевських ліфтів відбулася 2001 року, всі роботи виконувалися компанією Otis, яка вже 130 років поспіль обслуговує ці підйомники.

Легендарний стадіон «Камп Ноу», що належить ФК «Барселона» і знаходиться відповідно в Барселоні, незабаром реконструюють. Його зроблять ще доступнішим: з цією метою встановлять додаткові нові ліфти, ескалатори, створять нові облаштовані переходи, по яким можна буде безперешкодно рухатися всім категоріям населення. З'явиться також підземний паркінг на 3,5 тисячі місць і окрема паркова для гравців.
На ці потреби вже виділено з міського бюджету 360 млн євро.
Реконструкції підлягатиме увесь простір «Еспаі Барса», включно зі стадіоном.
В «Камп Ноу» збільшать кількість місць для вболівальників з 99 тисяч до 105 тисяч.
Для кращого огляду нижній ярус перебудують, другий зроблять більш комфортним для відвідувачів, кільце третього ярусу замкнуть. Також побудують дах, який закриє всі місця, а на його краю розмістять 360-градусне табло.
Окрім головного стадіону, ФК «Барселона» планує зробити ще більш комфортними і доступними такі арени, як «Барса кампус», «Палау Блауграна» і «Стадіон Йоханна Кройфа»
Усі роботи мають бути звершеними до сезону 2022/23. Весь проект реконструкції оцінюється у 600 млн євро.

15 жовтня на оперативній нараді в Міндержвиконкомі (м. Мінськ, Білорусь), генеральний директор об'єднання «мінське міське житлове господарство» Юрій Кукашук відзначив, що на 2019 рік в будинках столиці мають замінити близько 2,1 тис ліфтів.
Стільки ж мають зробити і в 2020 році.
У 2018 році вже замінили 860 ліфтів, заміні підлягають ще 1200 підйомників.
Очільник зазначив, що в процесі заміни ліфтового обладнання відбувається демонтаж старого механізму, загальнобудівельні роботи, диспетчерезація, встановлення та наладка нового підйомника. Ліфти, які експлуатуються більш як 25 років підлягають діагностиці і подальшій заміні.
Нагадаємо, що в Білорусі триває масштабна модернізація ліфтового обладнання ініційована очільником держави Олександром Лукашенко. Роботи виконуються поетапно до 2020 року.

Влада Вільнюса (Литва) піклуючись про своїх громадян,а також виконуючи правила, що дають можливість безперешкодно пересуватися містом, відремонтувала чотри підйомники, і  встановила два нових в підземних переходах міста. Таким чином, особи з обмеженими можливостями, а також люди похилого віку, батьки з малими дітьми зможуть пересуватися містом без бар'єрів. Підйомники знаходяться в пішоходних переходах, що ведуть до торговельних центрів міста. З метою дотримання безпеки, ліфти обладнали дванадцятьма камерами відеоспостереження. Всі вони інтегровані в охоронну систему підприємства Baltijos liftai, що протягом трьох років має обслуговувати та ремонтувати підйомники.
Загалом на обслуговування та ремонт ліфтів, що належать місту владою Вільнюсу в цьому році виділено 200 тис євро. До кінця року мають бути відремонтовані також два ліфти в дитячо-юнацькому центрі.
Самоврядування міста постійно створює умови аби усі категорії населення могли безперешкодно пересуватися ним. У зв'язку з цим по місту в багатьох містах були замінені бордюри на більш низькі, а також укладкена тактильна плитка для незрячих.