На сессии Сумского горсовета утверждена целевая программа капитального ремонта, модернизации, замены и диспетчеризации лифтов в областном центре на 2020–2022 годы.

Общий объем финансирования программы на три года — 79 млн грн, из них средства бюджета Сумской ОТГ — 63,44 млн грн (на 2020 — 16,67 млн), средства жильцов (ОСМД, совладельцев квартир и т. п.) — 15,58 млн грн (на 2020-й — 4,1 млн). То есть ремонты будут финансироваться в пропорции 80 (бюджетные средства) на 20 (средства жильцов). В общей сложности за три года планируется отремонтировать 165 лифтов, из них 45 — в 2020 году.

В программу также внесли дополнение о том, что в ней могут участвовать только те дома и лифты, которые построены и введены в эксплуатацию не позже 1995 года. То есть те, которые строил в свое время город — дома так называемой бывшей коммунальной формы собственности. По мнению депутатов, дома, построенные позже, не могут претендовать на бюджетное финансирование раньше, чем будут отремонтированы проблемные лифты в бывших коммунальных жилых зданиях, где срок эксплуатации давно истек. А домам, которым еще не исполнилось 25 лет и где ситуация с лифтами пока еще сравнительно нормальная, позволят участвовать уже в следующей программе с 2023 года.

Снаружи Центрального универмага в Днепре уже начали работы по сооружению наружного лифта.
Сооружение лифта поясняют в том числе и заботой о маломобильных людях. Для начала работ уже огородили часть здания и тротуара.
Нововведение уже вызвало желчное недовольство сетевых критиков. Так, участники Facebook-группы Urban Dnipro риторически задают вопросы вроде: «почему нельзя было обойтись без пандуса и оформить вход в лифт на одном уровне с тротуаром?» или «если без пандуса не обойтись, почему он ненормативного наклона?» и пр.
ЦУМ является одним из зданий-памятников истории Днепра: он был сооружен по проекту архитектора Александра Красносельского и открыт для посетителей в 1938 году.

Дорогі друзі!
Вітаємо з Днем журналіста!
Як говорив Рене Декарт: «Думаю, значить існую». Навряд чи французький філософ ставив собі за мету зробити це лозунгом журналістики, але саме цим правилом має керуватися сучасний журналіст у своїй діяльності. За останній рік, ми усі стали свідками того наскільки журналістське слово впливає на життя не просто пересічного українця, а цілої країни в цілому.
Тож в цей день бажаємо усім нашим колегам перш за все думати, аналізувати, а потім писати.
Шануймо один одного, шануймо нашу аудиторію.

Українські засоби масової інформації, на жаль, і надалі описують події, що відбуваються в ліфтовому господарстві країни виключно в негативному ключі. Заголовки матеріалів, що стосуються роботи вітчизняних підйомників, рясніють повідомленнями про те, що ліфт обрушився, ліфт обірвався, ліфт став убивцею. Наприклад, 4 травня пролунало повідомлення про «обрушення» підйомника в Дніпрі на пр. Героїв. Чи варто казати, що всі ці повідомлення після навіть побіжного ознайомлення з фактами виявляються неправдивими або попросту брехливими. Як правило, під гучними заголовками криється непрофесійність журналістів, або ж їхня занадто низька обізнаність з технічними особливостями роботи ліфта. Статті з подібними заголовками, як правило, закінчуються словами, що ніхто не постраждав — і це позитивний факт, який свідчить про те, що ліфтова галузь працює.
Що ми розуміємо під цими словами? Перш за все, повсякденну роботу ліфтових підприємств по всій території України, а саме електромеханіків, які кожного дня виїжджаючи на виклики, проводячи планові технічні огляди та ремонти, добросовісно виконують свою роботу. До всіх, хто ще не знається на принципах дії ліфтового обладнання, але хоче це зробити і переконатися в тому, що ліфт не може просто так взяти, обірватися та впасти, хочемо вкотре нагадати, що загрози для життя ліфтова система не несе. Ліфт «обірватися» та «обрушитися» просто-напросто не може. По-перше, його утримують три канати, при тому, що для безпеки досить і одного. По-друге, якщо теоретично уявити неймовірну ситуацію, коли водночас обриваються всі три канати, спрацьовує гальмівна система затискачів і ліфт блокується. По-третє, ліфт не поїде, коли між дверцятами щось застрягло й вони не зачинилися.
У той же час неприємність може статися, коли від перепаду електричної напруги ліфт зупинився між поверхами. У такому випадку треба зателефонувати в аварійну службу, або за номером телефону, вказаному на панелі ліфта. І зачекати, коли до вас прибудуть ліфтовики. Визволятися самостійно в жодному разі не можна!
Як бачимо, ліфт хоч і безпечний вид транспорту, однак, дотримуватися правил безпеки при користуванні підйомником вкрай необхідно. Адже саме їх недотримання і призводить до сумних, а інколи навіть трагічних наслідків.
Не зайве буде і нагадати ці правила (див. ілюстрацію).